Пересопницьке євангеліє

Страница 5

Надзвичайно важливим питанням є питання про характер та склад мови Пересопницького євангелія і про зв‘язок його з мовою українського ділового письменства XIV-XVI ст.

Треба підкнеслити, що саме ділова, актова мова відіграла надзвичайно важливу роль в історії виникнення й розвитку “простої мови” на Україні. Коли під впливом реформації стара ідея вживання в письменстві лише культової мови втратила авторитет і перемогла ідея живої народної мови як мови літератури, освічені українці звернулись до єдиного тодішнього джерела літературної обробки живої народної мови - до ділового письменства. Ділова мова кладеться ними в основу загальної літературної мови, внаслідок чого ми не спостерігаємо великої різниці між актовою мовою XVI ст. і мовою тодішніх перкладів священного письма на “просту мову”. Порівняти, наприклад, з цього погляду загальний мовний колорит Пересопницького євангелія, який позирає навіть у мініатюрних фрагментах на зразок таких: “… а кто бы з вас хотел столп будовати (або вежу), то вперед сьдеши, розличит маетности свои, если будет имети спотребу ку збудованню…”; “ты ли еси оныи, который бы то прийти мъл…”; “…укажу, кого бысте ся бояти мъли…” і подібне. От чому дослідження мовного зв‘язку Пересопницького євангелія з сучасним йому українським діловим письменством є дуже актуальним. Тим більше, що цей зв‘язок у науковій літературі зовсім не висвітлений.

Одним з найважливіших проблемних питань у вивченні мови Пересопницького євангелія є визначення джерел Пересопницького рукопису. Нам потрібні нові праці, присвячені питанню оригіналу Пересопницького євангелія, з якого вони перкладені на “просту мову”. Це велике спільне завдання болгарських, сербських, чеських, польських і українських мовознавців.

Нарешті, сама мова Пересопницького євангелія є майже незайманою цілиною. Складові її елементи (церковнослов‘янські, українські, білоруські, польські, чеські, латинські, німецькі й ін.) лише названі Житецьким, але й досі ні окремо, ні в своїх взаємовідношеннях ці елементи не вивчені, а без цього не можливо зробити будь-які надійні узагальнення про мову пам‘ятки в цілому, зокрема, відносно її зв‘язків з братніми слов‘янськими мовами, в яких науковці могли б найти ключ до усвідомлення багатьох важливих питань культурного єднання південнослов‘янських, західнослов‘янських і східнослов‘янських народів у період середньовіччя - єднання, яке було добрим фундаментом зміцнення культурних зв‘язків між всіма слов‘янами в новий і найновіший час. Глибоке дослідження мови і палеографічних особливостей Пересопницького євангелія в багатьох випадках могло б дуже допомогти науковцям розв‘язати низку тих проблем, про які говорилося вище.

Звичайно це не всі проблемні питання, що стосуються мови Пересопницького євангелія. В дійсності їх багато більше. Але нема сумніву, що мовознавці-славісти найближчим часом по-справжньому зацікавляться цією дорогоцінною пам‘яткою української культури. Підготовчим же етапом до цієї великої й актуальної роботи повинно бути видання Пересопницького євангелія Академією наук України. Здійснення цього видання розширить коло дослідників пам‘ятки, прискорить вивчення її мови і всіх проблемних питань, зв‘язаних з цим вивченням.

ЛІТЕРАТУРА

1. Білодід О.І., Бражник І.І. Пересопницьке євангеліє і клятва президента Л.Кравчука.

2. Слабошпицький М. З голосу нашої Кліо. - К., 93.-с.71

3. З історії українських та інших слов‘янських мов. - К., 65.-с.142-156

/Плющ П.П. Пересопницьке євангеліє./

[1] П. Житецький, Описание Пересопницкой рукописи XVI в., К., 1876, стор.10

[2] П.Житецький, цит. праця, стор. 12

[3] А.С.Грузинський, Палеографические и критические заметки о Пересопницком евангелии, СПб 1912, стор.7

[4] Там же.

[5] Там же.

[6] Значок “ у сербському письмі означає “гостру короткість” у вимові звуку.

[7] П.В.Владимиров, Доктор Франциск Скорина, 1888, СПб

[8] А.С.Грузинський, Пересопницьке евангелие как памятник искусства эпохи Возрождения в Южной России в XVI веке, К., 1911. стор. 3

[9] П. Житецький, цит. праця, стор. 11

[10] “Труды XII археологического съезда”, т.3, М., 1905, стор.335.

Перейти на страницу номер:
 1  2  3  4  5 
Скачать реферат Скачать реферат


Реклама

Разделы сайта

Последние рефераты